Останнім часом в Україні значно збільшилась кількість встановлених у споживачів стаціонарних та пересувних резервних електростанцій.
З метою забезпечення належного рівня експлуатації автономних електростанцій споживачів при введені їх в роботу, недопущення порушень електропостачання інших споживачів, а також вимог правил електробезпеки, Держенергонагляд відповідно до вимог розділу VІІІ глави 9 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року N 258, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за N 1143/13017 із змінами (далі – ПТЕЕС) надає наступні роз’яснення та рекомендації:
1. Споживачі, які мають автономні електростанції, для їх обслуговування, згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, повинні мати спеціально підготовлений персонал з відповідною групою з електробезпеки.
2. Включення автономної електростанції допускається лише після внесення відповідних змін до договорів споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та договори про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (за наявності). В однолінійній схемі та Акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін повинно бути вказано наявність автономних електростанцій, а також точки їх приєднання, встановлену потужність (кВт) та величину номінальної напруги (кВ).
3. Споживач, до вводу в роботу автономної електростанції, повинен мати погоджену з електропередавальною організацією Інструкцію про порядок включення в роботу автономної електростанції, а також Положення про взаємовідносини з електропередавальною організацією, з обов’язковим розділом – оперативне керування роботою автономної електростанції.
Інструкція про порядок включення в роботу автономної електростанції повинна в повному обсязі містити вимоги п. 9.6 розділу VІІІ ПТЕЕС, а саме:
- список осіб споживача, які мають право оперативних переговорів з оперативними працівниками електропередавальної організації та право оперативних перемикань;
- наказ про призначення особи, відповідальної за технічний стан і експлуатацію автономної електростанції;
- номери телефонів диспетчерського зв'язку електропередавальної організації;
- узгоджену електропередавальною організацією електричну схему приєднання автономної електростанції до мережі електропередавальної організації.
4. Автономні електростанції допускаються до експлуатації тільки у разі якщо їх конструктивне виконання та клас ізоляції апаратів, приладів та іншого обладнання, а також проводів та кабелів відповідають параметрам мережі або електроустановок споживачів, умовам навколишнього середовища та вимогам Правил улаштування електроустановок. Застосовані в автономних електростанціях апарати та інше обладнання повинні відповідати вимогам ДСТУ та (або) технічним умовам заводу виробника, затвердженим в установленому порядку.
5. Автономна електростанція повинна мати:
- схему підключення електростанції в електричну мережу споживача, обладнану електромеханічним пристроєм для блокування або двостороннім перекидним рубильником, з метою уникнення подачі зустрічної напруги від електростанції в електричну мережу електропередавальної організації;
- можливість постійного контролю на розподільчому шиті електроустановки, наявності напруги з боку мережі електропередавальної організації, шляхом установлення відповідного засобу вимірювальної техніки та контрольної електричної лампи.
6. Споживачі зобов'язані підтримувати свої автономні електростанції в робочому стані, проводити їх технічне обслуговування, відповідно до розділу VІІІ глави 9 ПТЕЕС, а також проводити випробування їх працездатності відповідно до експлуатаційної документації.
7. Керівники та працівники підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів, які порушують вимоги щодо уведення в роботу та порядок використання автономних електростанцій несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Тільки неухильне виконання вимог нормативно-технічних документів може бути запорукою безпечної та безаварійної експлуатації автономних джерел енергозабезпечення, та дає можливість мінімізувати ризик виникнення загрози життю та здоров’ю людей.
